Журналісти відвідали один з прикордонних пунктів пропуску на кордоні Польщі та України, щоб на власні очі побачити, як працює нова система біометричного контролю.
Пес Барон, який працює на спільному українсько-польському пункті пропуску «Угринів — Долгобичув», що розташований за 120 кілометрів від Львова, зустрічає українських журналістів, які приїхали подивитись, як працює біометрична система. Барон – спеціаліст стосовно наркотиків. Тут кожен собака має свою спеціалізацію. Хто займається вибухівкою, хто зброєю, хто тютюном. За вдалу знахідку у званні не підвищать, але преміюють гарантовано. Як пригадує помічник начальника Львівського прикордонного загону — начальник прес-служби підполковник Ярослава Мельник, у вересні минулого року колега Барона на прізвисько Кейсі виявив у приваренному додатковому баку автомобіля 58,5 кілограмів гашишу. Бонус отримали і собака, і його хазяїн.
«Угринів — Долгобичув» — один з восьми автомобільних пунктів пропуску на українському та польському кордоні.
Чотири з таких пунктів пропуску, в тому числі Угринів, розташовані на польській території та побудовані на кошти Польщі та Європейського союзу. Єдиною умовою для України було добудувати кілька десятків кілометрів дороги. Дорогу добудували, але через ті самі кілька десятків кілометрів дорога майже закінчується – починаються суцільні ями, скаржаться місцеві жителі. Українським прикордонникам та митникам у цьому пункті пропуску виділено робочі місця площею близько 560 кв. м.
За ті гроші, що їх виділив Євросоюз, а тепер які забирає, можна було зробити таку саму реконструкцію декількох наших пунктів пропуску, — зітхає, пригадуючи нещодавній скандал, один з прикордонників, що проводить екскурсію для журналістів.
«Угринів — Долгобичув» був остаточно відкритий у червні 2014 року, а побудований «під» «Євро-2012» та функціонував у 2012 році шість тижнів під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи.
Прямуємо до поляків, в яких система біометричного контролю працює вже понад 2 роки.
«Така система значно зменшує час перевірки подорожуючих. Тепер це становить декілька секунд», — розповідає Даріуш Сініцкі, спікер Надбужанського відділу прикордонної варти Республіки Польща.
Власникам біометричних паспортів гарантовано добрий захист його особистих даних — скопіювати такі дані третім особам практично неможливо. Навіть якщо біометричний паспорт загубиться, ніхто інший цим паспортом не зможе скористатися, тому що біометричні дані вписані в електронний чип, розповідають польські прикордонники.
За їх словами, на цьому пункті пропуску не було виявлено жодного фальшивого біометричного паспорта.
Якщо ж турист в’їжджає в Польщу без біопаспорта, а лише за візою — то ідентифікація такої людини проводиться за допомогою відбитків пальців, які містяться у електронному чипі візи.
Перевірку відбитків пальців у інвалідів-візочників польські прикордонники здійснюють за допомогою мобільного апарату для сканування відбитків. Якщо відбитки пальців у подорожуючого не читаються, його відправляють на другу лінію контролю, де без поспіху перевіряють.
«Зменшується кількість туристів з України, які мають діючі шенгенські візи, та збільшується кількість тих, хто має біопаспорт», — підкреслює Даріуш.
Далі журналістам демонструють, як працює система біометричного контролю на українській стороні.
Зчитування біопаспорта відбувається трошки довше, ніж зчитування звичайного паспорта, але це дає можливість перевірити на підробку більш якісно.
«Зчитування чипу відбувається довше (ніж зчитування звичайного паспорта, – ред.), але це дає можливість перевірити, чи підроблений паспорт, чи ні більш якісно, тобто іде перевірка даних з даними в чипі», — розповідає начальник відділу зв’язку та захисту інформації штабу львівського прикордонного загону підполковник Тарас Штанько.
З 1 січня було на всіх українських пунктах пропуску було запроваджено зняття відбитків пальців у громадян певних країн.
«Громадяни Російської Федерації у даному пункті пропуску — дуже велика рідкість. За останній місяць лише 10 осіб зі списку країн тих, в яких потрібно було зняти відбитки пальців», — каже пан Тарас.
«Якщо порівнювати зі старою системою, то раніше оформлення особи було до 40 секунд, зараз це займає близько 10-15 секунд, і вже при зчитуванні паспортних документів, відразу іде перевірка на підробку в різних режимах. Тобто цю стару техніку для встановлення підробних документів вже не потрібно використовувати», — підкреслює український прикордонник.
Підполковник Тарас Штанько на тестовому апараті демонструє, як працює нова система біометричного контролю. Система звіряє інформацію з базами даних Інтерполу.
На виїзді з пункту пропуску зустрічаємо місцевих жителів, які часто «ганяють» через кордон.
«До вашої служби нема питань. Ваші співпрацівники ввічливі, нормальні люди, не тягнуть резину, нормально відносяться до людей. А от умови ті отвратітєльні. Яка нам Європа?! Ну дорога яка?!», — скаржиться на шляхове покриття біля кордону один з пасажирів автівки з польськими номерами.
«Пішохідного переходу немає. Уборна там стоїть перекошена, як п’яний йожик якийсь. Тротуару нема, дороги нема.. Їдеш – машина, як на ухабах віз, волочиться», — підхоплює інший пасажир.
«То питання до райадміністрації», — відповідає прикордонник.
Місцеві також критикують великі побори на «розтаможку» автомобілів. «Коли вже можна буде взяти нормальну машину і не платити такі бєшенні таможенні збори», — обурюється місцевий мешканець.
На кінець згадують «незлим тихим словом» Президента та Верховну Раду.
«Головне, зніміть той туалет. Щоб він у новинах був!» — завершує один з панів.
Іван Марусенко, «Цензор.НЕТ», Київ — пункт пропуску «Угринів — Долгобичув» — Київ
Источник: https://censor.net.ua/r3053197 РЕЗОНАНСНЫЕ НОВОСТИ