Генерал Павловський, обвинувачений у крадіжці 150 мільйонів: «Вимагаю одного – щоб моя справа скоріше почала розглядатися в Антикорупційному суді»

Справа заступника міністра оборони Ігоря Павловського завдала нищівного удару по репутації Міністерства оборони. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили, що Павловський створив злочинну групу, яка заподіяла державі збитки у розмірі 150 мільйонів гривень. Міноборони ніяк не прокоментувало ситуацію.

Павловського відпустили на період слідства, і він… продовжує виконувати свої обов’язки з найвищим рівнем секретності, попри такі суперскандальні звинувачення. Тож ми зустрілися у службовому кабінеті заступника міністра, де генерал досі працює. У приймальні — черга військових та цивільних, які займаються питанням закупівель та логістики. Незвично. Павловський своє перше інтерв’ю надав «Цензор.НЕТ».

Фото: 112.ua

 — Хто організував закупівлю палива у компанії «Трейд комодіті» та яка ваша роль в цій справі? Як ви прокоментуєте предмет звинувачення проти вас?

— Я хочу сказати одне — я не прошу писати про мене добре, не прошу мене жаліти, я прошу тільки одне: коли нарешті передадуть до суду мою справу, щоб я нарешті зміг довести, чого варта ця справа, ці докази та страшні звинувачення, які проти мене було висунуто. Я, чесно кажучи, шокований, що з моменту затримання ніяких слідчих дій НАБУ та САП не проводять. Мене та офіцерів з моменту затримання не викликають на допити. Був би у нас незалежний Антикорупційний суд – справу б давно закрив би. Це дута справа, і я дуже чекаю, коли в суді в мене буде можливість розбити усі звинувачення. Я буду захищати свою честь та гідність. Я сподіваюсь, що моя справа зацікавить іноземних дипломатів, Громадську раду при НАБУ, народних депутатів, які слідкують за діяльністю Міноборони та антикорупційних структур. Адже мій випадок найскандальніший – в моїй особі звинуватили усю армію у тяжкому злочині – крадіжці під час війни. Я хочу, щоб моя справа якомога швидше потрапила до суду і був забезпечений найбільший резонанс.

 —Спочатку все ж таки вам треба дати оцінку своїм діям та звинуваченням проти вас. Хто брав участь в організації закупівель палива, яка ваша відповідальність?

 -Квітень 2016 року. Я на той час — заступник міністра, відповідаю за той блок озброєння та військової техніки. Звільняють заступника міністра оборони Гусєва, і мені за наказом міністра оборони доручають виконувати обов’язки щодо закупівель, контролю закупівель, матеріально-технічного забезпечення і т.д. А ще до того, як мені доручили контролювати закупівлю палива, вже були проведені торги. Тобто це не я був ініціатором закупівлі, я насправді не мав жодного стосунку до першого тендера. Проведені закупівлі були десь у лютому, без моєї участі взагалі, це зробив Гусєв. Бюджетні кошти у 16-му році почали працювати з березня місяця. 18 квітня я приступив до виконання цих обов’язків. І потім на адресу Міноборони починають надходити листи від «Трейд комодіті», що ціни на ринку значно виросли і потребують угоди і перегляду. Тоді я надав доручення начальнику управління торгів Гулевичу опрацювати лист «Трейд коммодіті» встановленим порядком, поінформувати автора звернення. Проводиться низка нарад в департаменті закупівель — це директор департаменту, аудит МОУ, юридична служба. І вся ця робота оформлюється відповідними протоколами. В цей період було виявлено, що  95-й бензин постачається компанією «ТК» некондиційний. І що я зробив? Написав одразу міністру оборони доповідь, бензин 95-й ми повернули «Трейд комодіті». А після розслідування за моєю ініціативою притягнули до відповідальності начальника центрального управління пально-мастильних матеріалів. Повертаємо пальне належної якості в травні, а звільняється начальник управління ПММ в червні. І найцікавіше, що я нікого з працівників «Трейд комодіті» в очі не бачив, крім того одного разу, коли я повертав їм некондиційне пальне.

 — Так чи інакше, але ви поставили підпис перед додатковою угодою про підвищення ціни на пальне на 10%. Це дуже велика сума. Як ви поясните свої дії?

 — «Трейд комодіті» направило листа, що у зв’язку з підвищенням  світових біржових цін на паливо після проведення тендеру, вони не можуть виконати контракт за тією ціною, яка була визначена раніше. А для обґрунтування підвищення ціни, «ТК» надала довідки вповноваженої державної установи — «Держзовнішінформ» та Торгово-промислової палати, які підтверджують — є ріст цін на ринку нафтопродуктів. Ми зверталися за роз’ясненнями і до «Держзовнішінформ», і до Торгово-промислової палати, і до Міністерства економічного розвитку і торгівлі, як до профільного міністерства, яке відповідає і за питання державних закупівель, і в цілому за моніторинг ринку. І вони нам написали лист, що в зв’язку з коливанням біржових цін дозволено в межах угоди 10% підвищення цін при коливаннях. Це законна практика, тим більше обґрунтована для закупівлі біржових товарів. Всі три установи підтвердили та дали свою згоду, всі листи є. Щоб було зрозуміло — «Держзовнішінформ» — це структурний підрозділ, і він визнаний чинним законодавством так само, як і Торгово-промислова палата. Це не якась контора, яка штампує довідки. «Держзовнішінформ» підпорядкований Міністерству економіки та Держкомстату. Більше того — за роботу «Держзовнішінформ» держава сплачує  800 тисяч доларів на рік, щоб у тому числі моніторилися ціни на біржові товари згідно з базою. Ви можете зустрітися з директором інституту і він все розкаже. Вони володіли базою цін на нафтопродукти на світовому ринку. Як розподіляється ця база — ви можете дослідити. Є нафта марки «брент». Вона на час торгів була 37 доларів за барель, на час укладання угоди в травні місяці 48 доларів, упродовжі року — 48-56-62. Це все перевіряється навіть не українськими документами – це діючі на той час світові ціни. Я абсолютно чесно кажу — МО взяло найдешевше пальне  в той рік в Україні серед усіх закупівель усіх відомств, навіть дешевше самого НАБУ. Це факт, який я доведу в суді.

— Тобто ви відповідали і за додаткову угоду, і за контроль цін одночасно?

— Заступник міністра оборони не відповідає за моніторинг цін на ринку. Відповідні органи це моніторили, є документи, є підрахунки. Є, наприклад, такі доповіді, які, якщо подивитися звинувачення, і є ці документи. Ось тут написано: «до департаменту звернувся», «необхідність підвищення зумовлена», «надали документи». Потім є рішення. Всі ці питання є, відповідно приймалося рішення, полковник Гулевич – начальник тендерного комітету — підписував всі ці угоди і відповідно до цього ми були забезпечені пальним, незважаючи на те, що обсяг був менший. Додаткова угода не була моїм особистим рішенням, яке я сам десь намалював, як вважає слідство. Працювала система, яка від мене не залежить, десятки людей, десятки документів.

— Але звинувачення НАБУ та САП ґрунтуються на висновку Державної аудиторської служби, і це теж державна система. Які недоліки вона встановила?

— Насправді, Аудиторська служба взяла просто всю суму додаткових платежів 146 мільйонів і все це порахувала як нестачу! А усі наші документи просто залишили без розгляду. Тобто нарахували переплату 146 мільйонів – на всю суму додаткової угоди, ніби держава сплатила і взагалі нічого не отримала! Щоб написати, ніби знайдені порушення, — вони просто не взяли до уваги усі наші документи! Все лусне у суді миттєво.

Ми подали рік тому позов в адмінсуд про те, що аудитслужбою не були взяті до уваги наші зауваження, які ми їм тоді одразу подали після отримання їхнього непрофесійного акту. Коли вони закінчили аудит, ми зібрали всі заперечення, підготували документи і подали до аудитслужби офіційно. Вони наші документи не врахували у своєму висновку, і вигадали збитки, яких насправді нема. Зараз Міноборони вже рік судиться з аудитслужбою, але рішення не виноситься, бо засідання відбуваються дуже повільно.

Якби аудит був професійний, або якби детективи хотіли встановити, чи була насправді корупція та хабарі, то все це при закупівлі пального легко вирахувати. Все прозоро, подивіться. На сьогоднішній день з «Укртатнафти» гас купити не можна. Тобто керосин іде з Білорусі та Прибалтики. Мені закидає НАБУ, що я в змові з «Трейд комодіті». То якщо «Трейд комодіті» одержала державні гроші і переказала їх за кордон для закупівлі, то є поставка, розмитнення, є доставка до військової частини, що вам заважає взяти банківські рахунки «Трейд комодіті», і подивитись — скільки грошей пішло на Прибалтику чи на Білорусь? Всю ціну можна прорахувати без проблем і подивитись – хіба міг там хтось щось вкрасти з тих грошей. Тому що деякі види палива – наприклад 95-й бензин, ми не виробляємо. Що простіше? Справу порушили в 16-му році. За два роки неможливо було прийти в банк, це банк «Південний», який сьогодні існує, подивитися, як вони конвертували валюту, які гроші вони пересилали, який був курс долара і вирахувати всі ці питання, повністю прорахувати, яке ціноутворення, скільки на цьому заробляє постачальник, чи може хтось отримати якісь гроші з поставки по біржових цінах. Але слідству потрібен тільки резонанс, нас вперто на бажають чути.

 

— Питання в тому, що мали знизити ціни після того, як ціна пішла вниз у серпні. Ось це, як я зрозумів, і становить  основний предмет звинувачення.

— Найцікавіше, що це зниження було один тиждень, потім знову підскочила ціна – ось наш графік. Не можна було знижувати! Був ризик, що під час підписання угоди про знижку знову підскочить ціна і ми взагалі залишимося без палива, розумієте?

-Тобто підвищувати можна, а знижувати не можна?

 — Мені прокурори САП кажуть: а якби ви переторгували? Кажу, хлопці, за якою ціною? Ви самі за якою проторгували при закупівлі палива в НАБУ?  В Міноборони паливо ми купили дешевше, ніж НАБУ, приблизно від 500 до 2200 гривень за тону! Зрештою цього року скасували. Торги скасували. Не стали підвищувати ціну. Переторгували. Збиток  Міноборони від втручання НАБУ в постачання палива становить 362 мільйони гривень, з урахуванням, що 220 повернули в бюджет, тому що торги не відбулися. Це ціна того, що розірвані вигідні угоди та зайшли нові постачальники, які перестраховують ризики, бо знають, що до них можуть прийти правоохоронці! Замість прозорості та знижок ціни на пальне після втручання НАБУ підскочили, бо з нами укладають угоди з урахуванням можливих коливань. Ось такий результат. Ніякої корупції не знайшли, бо її нема. Нема ніяких доказів, щоб хтось в Міноборони брав гроші, то вони вирішили частину тих, хто підписував документи відповідно до службових обов’язків, на всю країну оголосити.

фото: «Громадське»

— Тобто ви ні в чому не винуваті взагалі? Чого ж тоді ця справа досі існує?

 — Тому що судді не наважуються закрити. Тому і потрібен незалежний Антикорупційний суд.

— Отже, ціна збитків по вашій справі тільки цього року — 362 мільйони? Ви впевнені?

— Безумовно. І плюс те, що не дібрали пального, а повернули гроші в бюджет. Всього ЗСУ недоотримали пального на півмільярда. Зірвали закупівлі за діючими угодами, і ЗСУ через підписання нових угод заплатила більше на 362 мільйони! І ми це доведемо в суді. Внаслідок дій НАБУ армію поставили у становище, коли зірвані тендери, нема палива у військах, і треба було купляти вже за тією ціною, яку дають, яка набагато вища за додаткову угоду з «ТК»! Мене судять за те, що я зекономив для держави гроші, і мені намалювали суму збитків, тоді як насправді збитки від того, що угода розірвана НАБУ та САП.

— Хто є конкурентами «Трейд комодіті», як вони діють?

— Я не буду порівнювати. Скажу тільки, що компанії  «ОККО» і «Вог» ніколи не виконували контракти, які були заявлені в грудні. Ось вони скільки виходили, стільки знімали себе з торгів. Я не розумію, чому.

— Які висновки з ситуації навколо закупівлі палива ви зробили?

—  Ми зараз є заручниками коливань ціни. Міноборони намагається разом з постачальниками вгадати розмір коливань. А потім купляти за високою ціною. Я хочу відійти трохи і спитати: в таких випадках хто повинен закривати ризики?  Держрезерв. Якби діяв Держрезерв, і нам було як перекритись, армія відчувала себе більше незалежною. А тепер друге питання — довгострокові контракти. А що вони дають? Вони дають прозорі ціни. Ми маємо укладати контракти на тривалий час, адже це дозволяє забезпечити стабільність постачання та знижки по ціні. Ми ж кожного року купуємо пальне.

—  А роз’ясніть мені, чому таку абсурдну та безвідповідальну позицію у вашій справі зайняло Міноборони? Чому, скажіть, Міністерство оборони не висловлює своєї позиції по вашій справі? Чому Міністерство оборони не проведе службове розслідування і якщо ви винні – міністр Полторак має сказати, що порушення з вашого боку були, він має звільнити вас, надати матеріали НАБУ та САП, або якщо ви не винні – Полторак має підтримати захист. Ви діючий заступник міністра, з доступом до держтаємниці, з правом підпису, ви продовжуєте відповідати за державні закупівлі озброєння та всього іншого, але Міноборони ніяк не висловлює своєї позиції. Ніби ви проста людина, яка займається тут у своєму кабінеті власним бізнесом, а не державними справами, ніби це ви самі по собі уклали додаткові угоди. Ви питали Полторака, чому він не бере на себе відповідальність? Адже це не ваша особиста справа. Під час війни Міноборони звинуватили у крадіжці 150 мільйонів гривень з бюджету – це реальна зрада, це ганьба для усього військового керівництва, на таке треба реагувати, бо під час війни за таке розстрілюють. Поясніть цей абсурд.

— Якщо чесно, я сам не можу це пояснити. І мені за це соромно. 35 років вислуги в мене, власної квартири нема досі, але на мені висить кримінальна справа. Причому мене НАБУ та САП не в корупції звинувачують – а стаття 191 частина 5 – створення організованої злочинної групи. Оскільки рішення стосовно додаткової угоди закупівлі приймалося усіма необхідними структурами Міноборони.

— Включаючи міністра, бо він теж в курсі цієї справи і ставив підписи, я так розумію?

 — Звісно! Рішення про додаткову угоду проходило через усі структури МО, і за логікою НАБУ усі вони входять до мого особистого угруповання, це я їх у цьому міністерстві зібрав, я ними керував, як вважає НАБУ. І до речі, дійсно, продовжую і досі всім цим сам особисто займатися.  Абсурд.

— Все як під Іловайськом:  як трапляється халепа — все найвище керівництво зникає, щоб не брати на себе відповідальність, боїться віддавати накази. І ця справа, як  новий «Іловайськ» вибухнула, і тому керівників як завжди нема, і підлеглим кажуть…

-…»Розбирайтеся»! А як тільки обстановка стабілізується, то які б ти рішення не приймав, то кличуть, а ну, йди сюди, розберемося з тобою. І це не смішно.

 

 Юрій Бутусов, «Цензор.НЕТ»

 

Источник: https://censor.net.ua/r3058511 РЕЗОНАНСНЫЕ НОВОСТИ