12 березня виповнюється 4 роки з моменту затримання відомого українського олігарха Дмитра Фірташа австрійськими правоохоронцями у Відні за запитом ФБР, в зв’язку з розслідуванням факту дачі ним великого хабара в обмін на отримання дозволу на розробку титанових родовищ в Індії.
Відтоді триває судова боротьба з метою недопущення видачі бізнесмена компетентним органам США та Іспанії (де він також є фігурантом корупційних розслідувань). Перебуваючи весь цей час під заставою в Австрії та не маючи змоги повернутись в Україну, Д. Фірташ не тільки не втратив існуючих позицій на вітчизняних політичній та бізнес аренах, а навпаки продовжує нарощувати свій вплив.
У цьому контексті показовою сферою виступає українська титанова галузь, яка будучи дотепер в більшій частині належною державі, фактично повною мірою працює не на наповнення вітчизняного бюджету, а на збагачення ДФ Груп.
Восени минулого року «Схеми» провели велике розслідування діяльності ПАТ «Сумихімпром» — єдиного після анексії Криму виробника двоокису титану в України, поставки якого здійснюються більш ніж в 30 країн світу.
Незважаючи на те, що на 99% завод належить державі, фактично з 2010 року він контролюється менеджментом Фірташа. Постачання сировини та реалізації готової продукції також здійснюється виключно через «прокладки», що входять до орбіти ДФ Груп. Через таке управління, майже весь прибуток державного підприємства впродовж останніх 8 років осідає в кишенях приватних осіб. В цьому році за сприяння посадовців Фонду держмайна України підприємство готують до його приватизації за безцінь, в зв’язку з нібито його збитковістю та застарілістю технологій. Поряд з цим, розташований в Армянську виробник аналогічної продукції — завод Кримський Титан, бенефіціаром якого є Д. Фірташ, одразу ж після анексії Криму було перереєстровано за російським законодавством та власниками налагоджено поставки сировини (ільменітової руди) з-за кордону в обхід застосованих міжнародних санкцій. Вказане дозволило підприємству дотепер успішно працювати та справно сплачувати податки окупаційній владі.
Ще у 2013 році належна Д.Фірташу офшорна компанія – Tolexis Trading Limited перемогла в ініційованому ним же державному конкурсі та була залучена до створення товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на базі державного цілісного майнового комплексу комбінату. Попередньо приймаючи відповідні рішення та підписуючи договір про утворення товариства, Кабінет Міністрів України разом із Фондом державного майна України мотивували їх необхідністю залучення приватних інвестицій для невідкладної технічної модернізації виробництва. Виключно з цією метою було передбачено здійснення грошового внеску компанією Tolexis Trading Limited до статутного капіталу підприємства в сумі 110 мільйонів доларів США, за що офшорний суб’єкт набув права власності на його частку (49%). Однак, більшість з залучених інвестицій була одразу виведена з підприємства на підконтрольних Фірташу юридичних осіб, а мета створення товариства дотепер так і не досягнута.
Розтрата цих коштів у сумі 492 мільйони гривень ще в травні 2015 року була підтверджена проведеним державним аудитом фінансової діяльності підприємства та згодом стала предметом розслідування САП та НАБУ, за наслідками якого в листопаді 2016 року до суду направлено обвинувальний акт стосовно директора ТОВ «ЗТМК» В. Сивака. Прокурори і детективи продовжують збір доказів з метою притягнення до кримінальної відповідальності інших співучасників злочину. Одночасно у зв’язку з підтвердженим фактом невиконання інвестором взятих на себе зобов’язань з модернізації виробництва, прокурорами САП до суду був заявлений позов про повне повернення державі цілісного майнового комплексу комбінату. Розгляд цього позову на даний час активно гальмується вітчизняними судами. На фоні організованих ДФ Груп оборудок на підприємстві, вкрай дивною видається позиція уповноважених посадовців Кабміну та Фонду держмайна, якими дотепер не тільки не використано наявних владних повноважень з усунення діючого в інтересах приватного інвестора менеджменту, а й прямо вчиняються дії, що свідчать про зацікавленість влади в залишенні комбінату під контролем одіозного олігарха. Безпосередньо Фонд державного майна України від імені держави входить до складу засновників ТОВ «ЗТМК» та володіє 51% його статутного капіталу. З цього випливає, що позиція Фонду має бути вирішальною для прийняття ключових рішень з управління підприємством. Саме за підтримки представників державного органу, після створення товариства було погоджено на посаду його директора кандидатуру В. Сивака, який до цього працював на підприємствах Фірташа. Маючи як учасник відповідні права та повноваження щодо контролю за діяльністю товариства, Фонд державного майна України жодним чином не відреагував на висновки державного аудиту про розтрату інвестиційних коштів та не виявив ініціативи бути потерпілою стороною у кримінальному провадженні САП і НАБУ. Навпаки, володіючи інформацією про численні факти невиконання статутної мети діяльності підприємства, недотримання обов’язків директора щодо забезпечення ефективного управління, на загальних зборів учасників ТОВ «ЗТМК» 26.12.2016 року представник Фонду підтримав продовження терміном на 1 рік дії трудового контракту із В. Сиваком.
В.о.голови ФДМ Віталій Трубаров
У ситуацію, що склалась, вимушена була втрутитись Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації, яка за наслідками проведеного 09.02.2017 року засідання констатувала невідповідність дій посадових осіб Фонду державним інтересам, їх самоусунення від належного здійснення покладених повноважень щодо забезпечення функціонування ТОВ «ЗТМК». За результатами засідання засвідчено необхідність зміни керівництва підприємства, з чим представники Фонду, не маючи будь-яких контраргументів, були вимушені погодитись. Аналогічні відомості про початок роботи з розірвання контракту із директором Фондом одночасно було надано до САП і НАБУ у відповідь на їх звернення з цього питання. Одночасно, 15.03.2017 року голові ТОВ «ЗТМК» направлено письмову вимогу про невідкладне скликання позачергових загальних зборів учасників з метою розгляду питання про заміну В. Сивака. Однак, маючи обов’язок призначити такі збори впродовж 25 днів, голова зборів протиправно призначив їх на 25.12.2017 року, на що посадовці Фонду ніяк не відреагували. При цьому враховуючи законодавчі норми щодо необхідності проведення конкурсу для обрання нової кандидатури директора, а також обов’язкового погодження кандидатури тимчасового виконувача його обов’язків, 21.03.2017 року Фонд направив листа до Мінекономрозвитку з проханням надати пропозиції щодо кандидатури останнього.
В.Сивак
З цього моменту до Фонду почали надходити листи від галузевих профспілок з позитивними характеристиками діяльності В. Сивака та проханнями залишити його на посаді. Варто зауважити, що Д. Фірташ дотепер очолює Раду Федерації роботодавців України, яка має вагомий вплив на профспілковий рух в державі, а тому не важко зрозуміти, ким саме були ініційовані такі звернення. При наявності всіх можливостей та значного обсягу часу, посадовими особами Фонду та Кабінетом Міністрів дотепер не обрано та не погоджено кандидатуру на зайняття згаданої посади, що унеможливлює винесення цього питання на розгляд загальних зборів.
Таким чином, внаслідок потурання Фонду та Кабміну, проведеними 25.12.2017 року позачерговими загальними зборами учасників ТОВ «ЗТМК» В. Сивака звільнено не було, в зв’язку з чим, незважаючи на припинення терміну дії трудового контракту, він дотепер продовжує виконувати обов’язки керівника підприємства. Про відсутність у влади дійсних намірів щодо повернення державного контролю над ТОВ «ЗТМК» красномовно свідчить й той факт, що упродовж всього минулого року керівництво Фонду витребовувало наукові роз’яснення профільних юридичних вузів щодо відсутності правових підстав для відсторонення В. Сивака від посади. З викладеного постає питання, чому посадовці Кабміну та Фонду діють не в інтересах українського народу, а в інтересах олігархів?..
Віктор Морозюк
Источник: https://censor.net.ua/r3052093 РЕЗОНАНСНЫЕ НОВОСТИ