Цензор.НЕТ ознайомився з обвинувальним актом, який відповідні органи підготували через майже дев’ять місяців після затримання трьох підозрюваних у справі Шеремета. Документ було остаточно затверджено та підписано 18 серпня.
НЕВСТАНОВЛЕНІ ОСОБИ З ОСОБИСТИХ МОТИВІВ. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Перші сторінки обвинувального акта нагадують фінальні титри фільму, у яких можна побачити сотні імен слідчих, прокурорів та інших осіб, дотичних до справи Шеремета. Далі починається «розгляд» справи по суті — і стартує він із «викладу фактичних обставин кримінального правопорушення».
Факт №1 серед усього переліку «фактичних обставин» полягає в тому, що у 2016 році «невстановлені слідством особи, діючи з ряду особистих мотивів» вирішили, як усім вже давно відомо, «створити у суспільстві вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту».
«Найбільш ефективним варіантом» втілення в життя такого задуму їм видалося вбивство публічної особи, але оскільки «самостійно організувати вчинення даного злочину» невстановлені особи чомусь не мали можливості — до вбивства вони вирішили залучити «окремих осіб з числа волонтерських груп населення». Також невідомими нібито було «визначено об’єкт злочинного посягання — життя та здоров’я журналіста Шеремета Павла Григоровича» (вбивство якого, втім, «численних акцій протесту» так і не спровокувало. — Ред).
Тоді невідомі почали пошук співучасників, при якому «керувалися наступними критеріями схильності осіб за вольовими рисами до насильницьких дій, низькими морально-психологічними якостями».
На пропозицію невідомих осіб вбити журналіста «з особистих мотивів відгукнулися» Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко та Яна Дугарь — музикант-спецпризначенець, дитячий хірург і волонтер та військовий медик, нагороджений численними державними відзнаками, — яких сторона обвинувачення, ймовірно, дійсно вважає особами з «низькими морально-психологічними якостями». «Особисті мотиви» Антоненка, Кузьменко і Дугарь полягали у тому, що вони також хотіли спровокувати акції протесту.
За версією обвинувачення, далі «невстановлена особа» (якась одна з-поміж інших невстановлених осіб) розподілила обов’язки у групі. На Антоненка, Кузьменко та «інших невстановлених осіб» була покладена функція безпосереднього вбивства. З простої причини — «як на осіб, які відвідували район проведення антитерористичної операції на Сході України».
На Дугарь та «інших невстановлених осіб» були покладені функції візуального спостереження, виготовлення вибухового пристрою тощо.
Далі у документі описується, як Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко вночі за заздалегідь розробленим маршрутом підійшли до автомобіля журналіста. Юлія Кузьменко, за версією обвинувачення, встановила вибухівку під місцем сидіння водія.
Наступного дня вже «невстановлена особа жіночої статі» вранці переконалася у тому, що Шеремет особисто сів у транспортний засіб, після чого «за допомогою радіокерованого механізму привела в дію саморобний вибуховий пристрій».
Відповідно до обвинувального акта, дії Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко кваліфіковані за п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України — умисне вбивство людини, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
ІНШІ КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Крім убивства Шеремета, на думку обвинувачення, Антоненко, Кузьменко та Дугарь «вчинили злочин проти громадської безпеки» у вигляді незаконного поводження зі зброєю: вони «без передбаченого законом дозволу придбали (?!), зберігали та носили незаконно виготовлений вибуховий пристрій» — тобто, той, який було закладено під водійське сидіння автомобіля. Це ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України — носіння, зберігання, придбання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, вчинене організованою групою.
Ще один злочин, який інкримінують усім трьом (і невідомій особі жіночої статі, яка привела у дію вибуховий пристрій) — «злочин проти власності», умисне знищення чужого майна, тобто автомобіля. Це ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК.
Обставин, які могли б пом’якшити покарання обвинувачених, «не встановлено».
ВИТРАТИ
Витрати слідства лише на залучення експертів, згідно з обвинувальним актом, становили понад 715 тис. грн. Ці гроші пішли на 47 різних експертиз — від лінгвістичних і психологічних до фоноскопічних.
Наприклад, перелічене з ідентичною вартістю зі скріна — це саме ті експертизи, про які на Цензор.НЕТ раніше писав Леонід Маслов — на них кожен із залучених експертів офіційно витрачав по… 60 годин свого часу на добу.
Цікаво, що серед усіх перелічених витрат на експертів немає оплати послуг Айвона Бірча — горезвісного «британського експерта», тренера з карате.
Валерія Бурлакова, Цензор.НЕТ
Источник: https://censor.net.ua/r3214585 РЕЗОНАНСНЫЕ НОВОСТИ